посуда
ПОСУ́ДА, и, ж., розм.
1. Те саме, що по́суд.
Харитя їла чи не їла, швиденько помила посуду, поскладала її на мисник (М. Коцюбинський);
Посуда була вся дерев'яна: і чарки, й коряки – усе з дерева (П. Куліш);
[Зінько(зносить ящик):] А тут що таке? [Демко:] Усяка посуда: стакани, тарілки, чашочки [чашечки] (М. Кропивницький);
Здоєне молоко важко спочиває в дерев'яній посуді, над ним схилився ватаг (М. Коцюбинський);
Острожин несе посуду з приманкою для риби, плед, килимок і складаний стільчик (Леся Українка).
2. Судно, човен, корабель і т. ін.
Посуда [шаланда] наближалася до берега неухильно, невідступно, ступінь за ступенем, хвилина за хвилиною (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посуда — посуда (108) —споруда, предмет захисту; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
- посуда — -и, ж., рідко. 1》 Те саме, що посуд. 2》 Судно, човен, корабель і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посуда — 1. посуд, посудина, судина, нання, щербань 2. бабник, бакир, балія, бацанка, баняк, банячок, банька, барило, барилко, барильце, барилечко, барилечка, бариляка, басамання, беребениця, бербівка, бочка, бочечка, бодня, бунька, бута, бунька, бута, буша... Словник чужослів Павло Штепа
- посуда — ПОСУ́ДА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що по́суд. Харитя їла чи не їла, швиденько помила посуду, поскладала її на мисник (Коцюб., І, 1955, 15); Посуда була вся дерев’яна: і чарки, й коряки — усе з дерева (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
- посуда — Посу́да, -ди ж. Посуда. Як чорзна-що — нe черпать, щоб і посуди не запаскудить. Ном. № 3288. Словник української мови Грінченка