посуда

ПОСУ́ДА, и, ж., рідко.

1. Те саме, що по́суд.

Харитя їла чи не їла, швиденько помила посуду, поскладала її на мисник (Коцюб., І, 1955, 15);

Посуда була вся дерев’яна: і чарки, й коряки — усе з дерева (П. Куліш, Вибр., 1969, 148);

[Зінько(зносить ящик):] А тут що таке? [Демко:] Усяка посуда: стакани, тарілки, чашочки [чашечки] (Кроп., II, 1958, 210);

Здоєне молоко важко спочиває в дерев’яній посуді, над ним схилився ватаг (Коцюб., II, 1955, 324);

Острожин несе посуду з приманкою для риби, плед, килимок і складаний стільчик (Л. Укр., II, 1951, 50).

2. Судно, човен, корабель і т. ін.

Посуда [шаланда] наближалася до берега неухильно, невідступно, ступінь за ступенем, хвилина за хвилиною (Ю. Янов., І, 1954, 267).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посуда — посуда (108) —споруда, предмет захисту; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. посуда — -и, ж., рідко. 1》 Те саме, що посуд. 2》 Судно, човен, корабель і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посуда — 1. посуд, посудина, судина, нання, щербань 2. бабник, бакир, балія, бацанка, баняк, банячок, банька, барило, барилко, барильце, барилечко, барилечка, бариляка, басамання, беребениця, бербівка, бочка, бочечка, бодня, бунька, бута, бунька, бута, буша... Словник чужослів Павло Штепа
  4. посуда — ПОСУ́ДА, и, ж., розм. 1. Те саме, що по́суд. Харитя їла чи не їла, швиденько помила посуду, поскладала її на мисник (М. Коцюбинський); Посуда була вся дерев'яна: і чарки, й коряки – усе з дерева (П. Куліш); [Зінько(зносить ящик):] А тут що таке?... Словник української мови у 20 томах
  5. посуда — Посу́да, -ди ж. Посуда. Як чорзна-що — нe черпать, щоб і посуди не запаскудить. Ном. № 3288. Словник української мови Грінченка