посудина
ПОСУ́ДИНА, и, ж.
1. Виріб з глини, скла, металу тощо, який використовують для приготування або подавання їжі, напоїв і т. ін., а також для зберігання харчових продуктів.
Отсе, коли прийшов з посудиною, щоб купити до хазяйства на скільки треба горілки, та хоч трохи заслухайся або задивись, то й не доллє [москаль] повної міри (Кв.-Осн., II, 1956, 8);
Параска люто копнула масницю ногою, так, що посудина з лускотом покотилася геть у сіни (Фр., VII, 1951, 19);
Вони їли заклопотано, поспішно, не зводячи очей з своєї посудини (Досв., Вибр., 1959, 303);
Катря підносить до уст відро і довго, насолодно [з насолодою] тягне з живодайної посудини (Кач., II, 1958, 120);
// збірн., рідко. Про сукупність таких виробів, використовуваних у господарстві; начиння.
Джепар дрімав коло печі, завішаної блискучою посудиною (Коцюб., І, 1955, 393);
Мати засунула в жар страву, прийнялась перемивати посудину, підмітати хату (Мирний, І, 1949, 346).
2. Порожнистий виріб із скла, признач. для зберігання хімічних речовин, ліків і т. ін.
[Журавель:] А ось і ми. Здоров, Ваню! Ого, лабораторія збільшилась аж на дві посудини!.. (Мик., І, 1957, 438).
∆ Сполу́чені посу́дини, фіз. — парні порожнисті вироби з скла, з’єднані між собою у нижній частині, причому налита в них рідина завжди встановлюється на однаковому рівні.
У кофейнику і в трубці носика, як і в будь-яких сполучених посудинах, рідина повинна стояти на однаковому рівні, незважаючи на те, що рідина у носику важить значно менше, ніж у самому кофейнику (Цікава фізика, 1950, 106).
3. розм. Судно, човен, корабель і т. ін.
Весла без діла лежали в кочетах, бо посудину несло водою і без того надто хутко (Панч, Гомон. Україна, 1954, 307);
Хотів би Сашко, звичайно, бути моряком далекого плавання — щоб плавати доброю посудиною в заморські краї, по морях і океанах цілого світу (Смолич, Світанок.., 1953, 21).
Значення в інших словниках
- посудина — посу́дина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- посудина — див. ПОСУД, ур. чаша; (з прахом) урна; (чавунна) чавун; (кругла металева) таз; (варити чай) чайник; МОР. судно, човен, корабель. Словник синонімів Караванського
- посудина — -и, ж. 1》 Виріб із глини, скла, металу тощо, що його використовують для приготування або подавання їжі, напоїв і т. ін., а також для зберігання харчових продуктів. || збірн., рідко. Про сукупність таких виробів, використовуваних у господарстві; начиння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посудина — ПОСУ́ДИНА, и, ж. 1. Виріб з глини, скла, металу тощо, який використовують для приготування або подавання їжі, напоїв і т. ін., а також для зберігання харчових продуктів. Словник української мови у 20 томах
- посудина — СУДНО́ (споруда, призначена для перевезення по воді людей, вантажів, для рибальства, військової справи і т. ін.), ПОСУ́ДИНА розм., фам., зневажл. Словник синонімів української мови