1. Словник української мови в 11 томах

посудинка

ПОСУ́ДИНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до посу́дина.

Мар’ян побачив біля дверей рушник і думками полинув до Фросини, вболіваючи, що не зміг покласти на вікно хатини хоча б якоїсь пілки і посудинки з водою (Стельмах, І, 1962, 182);

Вже помилки бути не могло: та маленька, смоляно-чорна посудинка, що її в першу мить Тоня й не впізнала без паруса, то ж їхній був човник, їхній баркасик, що його тепер вітер тихо, ледь помітно, але безповоротно відгонив у море (Гончар, Тронка, 1963, 241).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посудинка — посу́динка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. посудинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до посудина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посудинка — ПОСУ́ДИНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до посу́дина. Мар'ян побачив біля дверей рушник і думками полинув до Фросини, вболіваючи, що не зміг покласти на вікно хатини хоча б якоїсь пілки і посудинки з водою (М. Словник української мови у 20 томах
  4. посудинка — Посудина, -ни ж. Сосудъ. Як немає в посудині, то тоді до господині. Н. Вол. у. Чорзнащо — щоб і посудини не поганило. Ном. № 3288. ум. посудинка. Жінка, принісши посудинку мира, почала обмивати ноги його. Єв. Л. VII. 37. Словник української мови Грінченка