посходитися
ПОСХО́ДИТИСЯ, имося, итеся, док.
Зійтися, зібратися разом у якомусь місці (про всіх або багатьох).
Горішани повискакували з хат, одні стояли в своїх огородах, другі посходилися в купи і сунули до шляху (Панас Мирний);
Як усі посходились і посідали на стільцях, він сказав: – Я беру ваші гроші, то й повинен робити діло (Б. Грінченко);
Спитає, якою проблемою голову сушать собі. Рідко коли без іронії. – Та... – ухиляючись од прямої відповіді, відповість хтось, – посходились оце та й розгомонілися (А. Головко);
// Прийти кудись, до когось у великій кількості; поприходити.
Сусіди бувало, – взимі діялось, – посходяться до моєї хати, посідають, гуторять (І. Франко);
На храм вуйни і вуйки з чужих сіл посходилися (Марко Черемшина).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посходитися — посхо́дитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- посходитися — -имося, -итеся, док. Зійтися, зібратися разом у якомусь місці (про всіх чи багатьох). || Прийти кудись, до когось у великій кількості; поприходити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посходитися — Позіхо́дитися = посхо́дитися посхо́дитися, -димося, звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- посходитися — ПОСХО́ДИТИСЯ, имося, итеся, док. Зійтися, зібратися разом у якомусь місці (про всіх або багатьох). Горішани повискакували з хат, одні стояли в своїх огородах, другі посходилися в купи і сунули до шляху (Мирний, IV, 1955, 195)... Словник української мови в 11 томах
- посходитися — Посхо́дитися, -димося, -дитеся гл. Сойтись (о многихъ). Уночі посходились усі гайдамаки. Рудч. Ск. II. 147. Словник української мови Грінченка