посходитися
ПОСХО́ДИТИСЯ, имося, итеся, док. Зійтися, зібратися разом у якомусь місці (про всіх або багатьох).
Горішани повискакували з хат, одні стояли в своїх огородах, другі посходилися в купи і сунули до шляху (Мирний, IV, 1955, 195);
Як усі посходились і посідали на стільцях, він сказав: — Я беру ваші гроші, то й повинен робити діло (Гр., II, 1963, 74);
Спитає, якою проблемою голову сушать собі. Рідко коли без іронії. — Та… — ухиляючись од прямої відповіді, відповість хтось, — посходились оце та й розгомонілися (Головко, II, 1957, 418);
// Прийти кудись, до когось у великій кількості; поприходити.
Сусіди бувало, — взимі діялось, — посходяться до моєї хати, посідають, гуторять (Фр., II, 1950, 39);
Посходилися до червоного кутка всі артільники, вся бригада (Вишня, І, 1956, 414);
На храм вуйни і вуйки з чужих сіл посходилися (Черемш., Тв., 1960, 35).
Значення в інших словниках
- посходитися — посхо́дитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- посходитися — -имося, -итеся, док. Зійтися, зібратися разом у якомусь місці (про всіх чи багатьох). || Прийти кудись, до когось у великій кількості; поприходити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посходитися — ПОСХО́ДИТИСЯ, имося, итеся, док. Зійтися, зібратися разом у якомусь місці (про всіх або багатьох). Горішани повискакували з хат, одні стояли в своїх огородах, другі посходилися в купи і сунули до шляху (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
- посходитися — Позіхо́дитися = посхо́дитися посхо́дитися, -димося, звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- посходитися — Посхо́дитися, -димося, -дитеся гл. Сойтись (о многихъ). Уночі посходились усі гайдамаки. Рудч. Ск. II. 147. Словник української мови Грінченка