1. Словник української мови у 20 томах

посімейний

ПОСІМЕ́ЙНИЙ, а, е.

Здійснюваний окремими сім'ями, стос. до окремих сімей; породинний.

Будинки, призначені для посімейного заселення квартир, мають в основному 2–3 кімнати (з наук.-попул. літ.);

Можна лише припустити, що правом на володіння землею були наділені повноправні члени суспільства. Форма цієї власності швидше за все була відособленою посімейною (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посімейний — посіме́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. посімейний — -а, -е. Здійснюваний окремими сім'ями, стос. до окремих сімей; породинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посімейний — ПОСІМЕ́ЙНИЙ, а, е. Здійснюваний окремими сім’ями, стос. до окремих сімей; породинний. Словник української мови в 11 томах