посім'янин
ПОСІМ'ЯНИ́Н, а, ч., діал.
Член посімейства.
Обійшла либонь вона їх усіх, – кого словами, а кого бровами: одного на здоров'я любенько питає; другому жалиться [жаліється], що без його чогось їй смутно та дивно, которого коло себе садовить, скажи, начеб свого посім'янина (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посім'янин — посім'яни́н іменник чоловічого роду, істота член сімейства діал. Орфографічний словник української мови
- посім'янин — -а, ч., діал. Член посімейства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посім'янин — Посім'янин, -на м. Членъ семьи. МВ. (О. 1862. III. 40). Словник української мови Грінченка