посіпати
ПОСІ́ПАТИ, аю, аєш, док., кого, що і без прям. дод.
Сіпати якийсь час, сіпнути декілька разів.
Знову входить Міла .. Посіпавши замкнуті двері № 41, підходить до Гіти (І. Кочерга);
Загнав [Йонька] у хлівець [конячку], обмацав копита, зазирнув у зуби, провів долонею по ребрах, посіпав сюди-туди і зостався задоволений (Григорій Тютюнник);
// перен. Завдати турбот, клопоту і т. ін.
Між люди! у справжнє життя! Хай воно тебе посіпає, хай зачіпає, – отоді може і вийде що, як не звихнеться сила, як не запліснявіє серце!.. (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посіпати — посі́пати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- посіпати — -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. Сіпати якийсь час, сіпнути декілька разів. || перен. Завдати турбот, клопоту і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посіпати — ПОСІ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка. Сіпати якийсь час, сіпнути декілька разів. Знову входить Міла .. Посіпавши замкнуті двері № 41, підходить до Гіти (Коч. Словник української мови в 11 томах