посіпати
ПОСІ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка. Сіпати якийсь час, сіпнути декілька разів.
Знову входить Міла .. Посіпавши замкнуті двері № 41, підходить до Гіти (Коч., II, 1956, 339);
Загнав [Йонька] у хлівець [конячку], обмацав копита, зазирнув у зуби, провів долонею по ребрах, посіпав сюди-туди і зостався задоволений (Тют., Вир, 1964, 395);
// перен. Завдати турбот, клопоту і т. ін.
Між люди! у справжнє життя! Хай воно тебе посіпає, хай зачіпає, — отоді може і вийде що, як не звихнеться сила, як не запліснявіє серце!.. (Мирний, V, 1955, 346).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посіпати — посі́пати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- посіпати — -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. Сіпати якийсь час, сіпнути декілька разів. || перен. Завдати турбот, клопоту і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посіпати — ПОСІ́ПАТИ, аю, аєш, док., кого, що і без прям. дод. Сіпати якийсь час, сіпнути декілька разів. Знову входить Міла .. Посіпавши замкнуті двері № 41, підходить до Гіти (І. Словник української мови у 20 томах