потайливий
ПОТА́ЙЛИВИЙ, а, е.
Який неохоче ділиться з іншими своїми думками, почуттями, намірами; не схильний розповідати іншим про свої думки, почуття, наміри тощо; скритний.
Марко став потайливий. Ніколи нічого не розповідав дома (О. Копиленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потайливий — пота́йливий прикметник Орфографічний словник української мови
- потайливий — -а, -е. Який неохоче ділиться з іншими своїми думками, почуттями, намірами; не схильний розповідати іншим про свої думки, почуття, наміри тощо; скритний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потайливий — ПОТАЙНИ́Й (який неохоче ділиться з іншими своїми думками), ПОТА́ЙЛИВИЙ, СКРИ́ТНИЙ, НЕПРОНИ́КНИЙ, СКРА́ДЛИВИЙ (який намагається бути непомітним). Ви людина палка, щира, одкрита, а ці люде хитрі, потайні (І. Нечуй-Левицький); Марко став потайливий. Словник синонімів української мови
- потайливий — ПОТА́ЙЛИВИЙ, а, е. Який неохоче ділиться з іншими своїми думками, почуттями, намірами; не схильний розповідати іншим про свої думки, почуття, наміри тощо; скритний. Марко став потайливий. Ніколи нічого не розповідав дома (Коп., Дуже добре, 1937, 24). Словник української мови в 11 томах