1. Великий тлумачний словник сучасної мови

потайливий

пота́йливий

-а, -е.

Який неохоче ділиться з іншими своїми думками, почуттями, намірами; не схильний розповідати іншим про свої думки, почуття, наміри тощо; скритний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потайливий — пота́йливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. потайливий — ПОТА́ЙЛИВИЙ, а, е. Який неохоче ділиться з іншими своїми думками, почуттями, намірами; не схильний розповідати іншим про свої думки, почуття, наміри тощо; скритний. Марко став потайливий. Ніколи нічого не розповідав дома (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах
  3. потайливий — ПОТАЙНИ́Й (який неохоче ділиться з іншими своїми думками), ПОТА́ЙЛИВИЙ, СКРИ́ТНИЙ, НЕПРОНИ́КНИЙ, СКРА́ДЛИВИЙ (який намагається бути непомітним). Ви людина палка, щира, одкрита, а ці люде хитрі, потайні (І. Нечуй-Левицький); Марко став потайливий. Словник синонімів української мови
  4. потайливий — ПОТА́ЙЛИВИЙ, а, е. Який неохоче ділиться з іншими своїми думками, почуттями, намірами; не схильний розповідати іншим про свої думки, почуття, наміри тощо; скритний. Марко став потайливий. Ніколи нічого не розповідав дома (Коп., Дуже добре, 1937, 24). Словник української мови в 11 томах