потайком

потайко́м

присл., розм.

Те саме, що потай.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потайком — потайко́м прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. потайком — див. таємно Словник синонімів Вусика
  3. потайком — ПОТАЙКО́М, присл., розм. Те саме, що по́тай. Да й проситься [козак] у дівчини потайком (Сл. Б. Грінченка); Але та рана непомітна Розходилася потайком (М. Драй-Хмара). Словник української мови у 20 томах
  4. потайком — ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм. Словник синонімів української мови
  5. потайком — ПОТАЙКО́М, присл., розм. Те саме, що по́тай. Да й проситься [козак] у дівчини потайком (Сл. Гр.); Але та рана непомітна Розходилася потайком (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 273). Словник української мови в 11 томах
  6. потайком — Потайком нар. = потай. Да й проситься у дівчини потайком. Мет. 121. Словник української мови Грінченка