1. Великий тлумачний словник сучасної мови

потай

по́тай

присл., від кого, заст., рідко кого і без додатка.

Так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось або від усіх.

|| Так, щоб ніхто не побачив; непомітно для інших; крадькома.

|| Так, щоб ніхто не почув.

|| У глибині душі, не показуючи свого почуття іншим, ніяк не виявляючи зовні свого стану.

|| Не явно, не одверто, прикриваючись нещирими словами тощо; приховано.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потай — по́тай прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. потай — пр., (від кого) таємно, крадькома, по секрету, потихеньку; (не явно) приховано, не одверто; потаємки, потайці, потайно. Словник синонімів Караванського
  3. потай — ПО́ТАЙ, присл., від кого, рідко кого і без дод. Так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось або від усіх. В Парижі, в Латинському кварталі, вона не раз і не два, жартуючи, забігала з візитами до знайомих студентів потай од мами (І. Словник української мови у 20 томах
  4. потай — ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм. Словник синонімів української мови
  5. потай — По́тай, по́тайки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. потай — ПО́ТАЙ, присл., від кого, заст., рідко кого і без додатка. Так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось або від усіх. В Парижі, в Латинському кварталі, вона не раз і не два, жартуючи, забігала з візитами до знайомих студентів потай од мами (Н. Словник української мови в 11 томах
  7. потай — По́тай нар. Тайно, тайкомъ, скрытно. Не роби потай. Черк. у. Треба робить потай Бога, щоб і чорт не знав. ЗОЮР. І. 147. Дав йому гроші у потай. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка