потаїтися
ПОТАЇ́ТИСЯ, аю́ся, аї́шся, док.
1. в чому, з чим і без дод. Приховати, утаїти що-небудь від інших.
[Храпко:] Простіть мене, добрі люди! Розв'яжіть мене, я сам піду до слідователя [слідчого] і все йому розкажу, ні в чім не потаюся (Панас Мирний);
– Він чоловік щирий, одкритий, лепетливий і не потаїться з думками, може, прохопиться (І. Нечуй-Левицький).
2. Залишитися непоміченим, невиявленим, прихованим; заховатися від когось.
Соломія складала на прилавку перемиті миски та полумиски, а сльоза за сльозою текла по її щоках і капала краплями на її позакачувані вишивані рукава. Од баби Зіньки не потаїлись і ті краплі сліз (І. Нечуй-Левицький).
(1) Не потаю́сь, перев. у знач. вставн. сл. – скажу одверто, признаюсь по щирості, не криючись.
– І не потаюся перед вами, хлопці: хотілося ляснути шапкою об мостину та й налаяти свою бурлацьку долю собачою (С. Васильченко).
Значення в інших словниках
- потаїтися — потаї́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- потаїтися — -аюся, -аїшся, док. 1》 в чому, з чим і без додатка. Приховати, утаїти що-небудь від інших. Не потаюсь перев. у знач. вставн. сл. — те саме, що Не потаю (див. потаїти). 2》 Залишитися непоміченим, невиявленим, прихованим; заховатися від когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потаїтися — ПРИХО́ВУВАТИ що (не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ХОВА́ТИ, ХОВА́ТИСЯ з чим, ПРИХО́ВУВАТИСЯ з чим, ЗАХО́ВУВАТИ, ТАЇ́ТИ, ТАЇ́ТИСЯ з чим, УТА́ЮВАТИ (ВТА́ЮВАТИ), ПРИТА́ЮВАТИ рідше, УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ПРИКРИВА́ТИ, МАСКУВА́ТИ... Словник синонімів української мови
- потаїтися — ПОТАЇ́ТИСЯ, аю́ся, аї́шся, док. 1. в чому, з чим і без додатка. Приховати, утаїти що-небудь від інших. [Xрапко:] Простіть мене, добрі люди!... Словник української мови в 11 томах