потебня
ПОТЕБНЯ́, і́, ж.
Шкіряна лопать з боків сідла.
На ньому [коневі] вершник мовчазливий: схилилась постать нежива, на гриві б'ється голова; вже він не править поводами, нога заклякла в стремені, і кров широкими струмками тече у нього з потебні... (М. Драй-Хмара).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Потебня — Потебня́ прізвище Орфографічний словник української мови
- потебня — -і, ж. Шкіряна лопать із боків сідла. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Потебня — див. Потебня, Олександр Опанасович Філософський енциклопедичний словник
- потебня — ПОТЕБНЯ́, і́, ж. Шкіряна лопать з боків сідла. На ньому [коневі] вершник мовчазливий: схилилась постать нежива, на гриві б’ється голова; вже він не править поводами, нога заклякла в стремені, і кров широкими струмками тече у нього з потебні… (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 182). Словник української мови в 11 томах