1. Словник української мови в 11 томах

потебня

ПОТЕБНЯ́, і́, ж. Шкіряна лопать з боків сідла.

На ньому [коневі] вершник мовчазливий: схилилась постать нежива, на гриві б’ється голова; вже він не править поводами, нога заклякла в стремені, і кров широкими струмками тече у нього з потебні… (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 182).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Потебня — Потебня́ прізвище Орфографічний словник української мови
  2. потебня — -і, ж. Шкіряна лопать із боків сідла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потебня — ПОТЕБНЯ́, і́, ж. Шкіряна лопать з боків сідла. На ньому [коневі] вершник мовчазливий: схилилась постать нежива, на гриві б'ється голова; вже він не править поводами, нога заклякла в стремені, і кров широкими струмками тече у нього з потебні... (М. Драй-Хмара). Словник української мови у 20 томах
  4. Потебня — див. Потебня, Олександр Опанасович Філософський енциклопедичний словник