потелефонувати
ПОТЕЛЕФОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
Подзвонити по телефону; зателефонувати.
Він [К. С. Станіславський] сказав, що хотів би поговорити зі мною, але через хворобу не може прийняти мене у себе, а тому просить потелефонувати йому (М. Рильський);
– Я зараз потелефоную, щоб розшукали її батьків і дізналися про все (О. Іваненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потелефонувати — потелефонува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- потелефонувати — -ую, -уєш, док. Подзвонити по телефону; зателефонувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потелефонувати — ПОТЕЛЕФОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Подзвонити по телефону; зателефонувати. Він [К. С. Станіславський] сказав, що хотів би поговорити зі мною, але через хворобу не може прийняти мене у себе, а тому просить потелефонувати йому (Рильський, III, 1956, 326)... Словник української мови в 11 томах