потелефонувати
ПОТЕЛЕФОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Подзвонити по телефону; зателефонувати.
Він [К. С. Станіславський] сказав, що хотів би поговорити зі мною, але через хворобу не може прийняти мене у себе, а тому просить потелефонувати йому (Рильський, III, 1956, 326);
— Я зараз потелефоную, щоб розшукали її батьків і дізналися про все (Ів., Вел. очі, 1956, 25).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потелефонувати — потелефонува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- потелефонувати — -ую, -уєш, док. Подзвонити по телефону; зателефонувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потелефонувати — ПОТЕЛЕФОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Подзвонити по телефону; зателефонувати. Він [К. С. Станіславський] сказав, що хотів би поговорити зі мною, але через хворобу не може прийняти мене у себе, а тому просить потелефонувати йому (М. Словник української мови у 20 томах