потеплішати
ПОТЕПЛІ́ШАТИ, ає, док.
1. перев. безос. Стати теплішим (про погоду, клімат).
Надворі потеплішає, то й хата порозумнішає (прислів'я);
Надворі стихло й потеплішало; тихий вітер ледве шелестів сухим вишневим листом (І. Нечуй-Левицький);
Він обіцяв узяти мене з собою на паровоз, як потеплішає (Л. Смілянський);
Роса вже впала, ніч потеплішала, і він міг, не боячись, іти гуляти (В. Собко).
2. перен. Набрати привітнішого, лагіднішого, ласкавішого виразу, втратити суворість (перев. про очі, погляд і т. ін.).
– Яків?! Ви що тут поробляєте, хлопче? – спитав він здивовано; очі його потеплішали (І. Волошин);
– Увесь вік одбивався [рибалка] ним [веслом] од злиднів, бився з нуждою і навіть на коня стягнувся, – потеплішав погляд (М. Стельмах);
Обличчя Савченка несподівано потеплішало. Здавалось, ніби він згадав щось дуже хороше (В. Собко);
// Стати лагіднішим, ласкавішим.
Голос його потеплішав.
Значення в інших словниках
- потеплішати — потеплі́шати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- потеплішати — -ає, док. 1》 перев. безос. Стати теплішим (про погоду, клімат). 2》 перен. Набрати привітнішого, лагіднішого, ласкавішого виразу, втратити суворість (перев. про очі, погляд і т. ін.). || Стати лагіднішим, ласкавішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потеплішати — потеплі́шало на се́рці (на душі́) чиєму (чиїй), у кого, безос. З’явилися приємні відчуття, стало легше комусь. Потеплішало трохи на серці Тараса Григоровича при думці, що скрізь є добрі люди (З. Фразеологічний словник української мови
- потеплішати — ПОТЕПЛІ́ШАТИ, ає, док. 1. перев. безос. Стати теплішим (про погоду, клімат). Надворі потеплішає, то й хата порозумнішає (Укр.. присл.., 1963, 25); Надворі стихло й потеплішало; тихий вітер ледве шелестів сухим вишневим листом (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- потеплішати — Потеплішати, -шаю, -єш гл. Сдѣлаться теплѣе. Потеплішає на дворі. Левиц. І. 340. Словник української мови Грінченка