потеплішати

потеплі́шало на се́рці (на душі́) чиєму (чиїй), у кого, безос. З’явилися приємні відчуття, стало легше комусь. Потеплішало трохи на серці Тараса Григоровича при думці, що скрізь є добрі люди (З. Тулуб); На душі (у Надії) потеплішало, і все довкола набрало вже призабутої товариської святковості (Я. Баш).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

потеплішати — потеплі́шати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
потеплішати — -ає, док. 1》 перев. безос. Стати теплішим (про погоду, клімат). 2》 перен. Набрати привітнішого, лагіднішого, ласкавішого виразу, втратити суворість (перев. про очі, погляд і т. ін.). || Стати лагіднішим, ласкавішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
потеплішати — ПОТЕПЛІ́ШАТИ, ає, док. 1. перев. безос. Стати теплішим (про погоду, клімат). Надворі потеплішає, то й хата порозумнішає (прислів'я); Надворі стихло й потеплішало; тихий вітер ледве шелестів сухим вишневим листом (І. Словник української мови у 20 томах
потеплішати — ПОТЕПЛІ́ШАТИ, ає, док. 1. перев. безос. Стати теплішим (про погоду, клімат). Надворі потеплішає, то й хата порозумнішає (Укр.. присл.., 1963, 25); Надворі стихло й потеплішало; тихий вітер ледве шелестів сухим вишневим листом (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
потеплішати — Потеплішати, -шаю, -єш гл. Сдѣлаться теплѣе. Потеплішає на дворі. Левиц. І. 340. Словник української мови Грінченка