потолкувати
ПОТОЛКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм., рідко.
Те саме, що поговори́ти.
– Який панич? Тепер нема панів. Тепер воля! – Потолкуй, потолкуй мені! – грозиться Гамза з рундука (Панас Мирний);
– Підемо до старости, потолкуємо про все, а він хай справляється в місті (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потолкувати — потолкува́ти дієслово доконаного виду поговорити розм., рідко Орфографічний словник української мови
- потолкувати — ПОТОЛКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм., рідко. Те саме, що поговори́ти. — Який панич? Тепер нема панів. Тепер воля! — Потолкуй, потолкуй мені! — грозиться Гамза з рундука (Мирний, IV, 1955, 188); — Підемо до старости, потолкуємо про все, а він хай справляється в місті (Стельмах, І, 1962, 364). Словник української мови в 11 томах