потолкувати

потолкува́ти

дієслово доконаного виду

поговорити

розм., рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потолкувати — ПОТОЛКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм., рідко. Те саме, що поговори́ти. – Який панич? Тепер нема панів. Тепер воля! – Потолкуй, потолкуй мені! – грозиться Гамза з рундука (Панас Мирний); – Підемо до старости, потолкуємо про все, а він хай справляється в місті (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  2. потолкувати — ПОТОЛКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм., рідко. Те саме, що поговори́ти. — Який панич? Тепер нема панів. Тепер воля! — Потолкуй, потолкуй мені! — грозиться Гамза з рундука (Мирний, IV, 1955, 188); — Підемо до старости, потолкуємо про все, а він хай справляється в місті (Стельмах, І, 1962, 364). Словник української мови в 11 томах