1. Словник української мови у 20 томах

потолочений

ПОТОЛО́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до потоло́чи́ти.

Що весною процвітало, всохло, не доспіло, потолочене, мов градом, поле почорніло... (Уляна Кравченко);

Навколо вся пшениця була втоптана, потолочена (О. Донченко);

* Образно. Жаль о то́бі І потолочену любов з[авмер]лу У серці но́шу (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потолочений — потоло́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. потолочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до потолочити. || потолочено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потолочений — Потоло́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. потолочений — ПОТОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потоло́чи́ти. Що весною процвітало, всохло, не доспіло, потолочене, мов градом, поле почорніло… (У. Кравч., Вибр., 1958, 128); Навколо вся пшениця була втоптана, потолочена (Донч., І, 1956, 60); *Образно. Словник української мови в 11 томах