1. Словник української мови у 20 томах

потомний

ПОТО́МНИЙ¹, а, е.

Який здійснюється за томами, том за томом.

Потомний вихід у світ творів письменника.

ПОТО́МНИЙ², а, е.

1. поет. Те саме, що прийде́шній.

“Я, цар царів, я, сонця син могутній, собі оцю гробницю збудував, щоб славили народи незчисленні, щоб тямили на всі віки потомні імення...” (Леся Українка);

Вклонися, моя Україно, цим людям величним і скромним .. Ти словом достойним розкажеш своїм поколінням потомним, Чому їм .. пошану твій вдячний народ оддає (М. Бажан).

2. у знач. ім. пото́мний, ного, ч.; пото́мна, ної, ж.; пото́мні, них, мн., діал. Нащадок, нащадки.

Ніколи ніякий поет ані артист не творив на те, щоб показати сучасним чи потомним ідеал краси (І. Франко);

Жінка Петра Онуфрака, потомна отого війта, .. твердо казала, що вона знає, що тут у Яршици є Довбушеві скарби (Г. Хоткевич);

Якщо від мене лишиться для потомних бодай один удар пензля об полотно, то він буде присвячений жіночі красі (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потомний — пото́мний 1 прикметник том за томом пото́мний 2 прикметник прийдешній Орфографічний словник української мови
  2. потомний — див. ПРИЙДЕШНІЙ. Словник синонімів Караванського
  3. потомний — I -а, -е. Який здійснюється за томами, том за томом. II -а, -е. 1》 поет. Те саме, що прийдешній. 2》 у знач. ім. потомний, -ного, ч.; потомна, -ної, ж.; потомні, -них, мн., діал. Нащадок, нащадки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потомний — МАЙБУ́ТНІЙ (який настане, буде; який з'явиться, житиме пізніше тощо), ПРИЙДЕ́ШНІЙ, ГРЯДУ́ЩИЙ уроч., ПОТО́МНИЙ поет., ПРИ́ЙШЛИЙ (ПРИ́ШЛИЙ) заст.; НАСТУ́ПНИЙ (який має відбутися, настати); ДАЛЕ́КИЙ, ДА́ЛЬНІЙ (який настане, здійсниться ще не скоро). Словник синонімів української мови
  5. потомний — ПОТО́МНИЙ¹, а, е. Який здійснюється за томами, том за томом. Потомний вихід у світ творів В. І. Леніна. ПОТО́МНИЙ², а, е. 1. поет. Те саме, що прийде́шній. Словник української мови в 11 томах
  6. потомний — Потомний, -а, -е, потомній, -я, -є Будущій, грядущій. (Будинки) цілі і кріпкі і ще постоять для потомнього часу. О. 1861. VI. 169. Словник української мови Грінченка