потоптання
ПОТОПТА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. потопта́ти.
Зрадою не називаю того, що не любиш... чи не будеш любити мене... Зрадою є тільки потоптання віри... Тільки омана присяги любові, коли любові більше нема... (Уляна Кравченко);
– Наша мета не потоптання законів, не образа величності, не заколоти, а можливість користуватися правами, наданими нам конституціями (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потоптання — потопта́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- потоптання — -я, с. Дія за знач. потоптати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потоптання — ПОТОПТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. потопта́ти. Зрадою не називаю того, що не любиш… чи не будеш любити мене… Зрадою є тільки потоптання віри… Тільки омана присяги любові, коли любові більше нема… (У. Кравч., Вибр. Словник української мови в 11 томах