1. Словник української мови в 11 томах

потоптання

ПОТОПТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. потопта́ти.

Зрадою не називаю того, що не любиш… чи не будеш любити мене… Зрадою є тільки потоптання віри… Тільки омана присяги любові, коли любові більше нема… (У. Кравч., Вибр., 1958, 281);

— Наша мета не потоптання законів, не образа величності, не заколоти, а можливість користуватися правами, наданими нам конституціями (Тулуб, Людолови, II, 1957, 498).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потоптання — потопта́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. потоптання — -я, с. Дія за знач. потоптати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потоптання — ПОТОПТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. потопта́ти. Зрадою не називаю того, що не любиш... чи не будеш любити мене... Зрадою є тільки потоптання віри... Тільки омана присяги любові, коли любові більше нема... Словник української мови у 20 томах