потоптаний
ПОТО́ПТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потопта́ти.
Глянь на луг — не вся травиця Ще потоптана упрах (Граб., І, 1959, 62);
Там [на Україні] зараз вогненні заграви, руїн і навали сліди і дивиться місяць кривавий в потоптані катом сади (Сос., II, 1958, 264);
Складачі [народних пісень] ті — переважно женщини [жінки], у котрих любов — найбільші святощі, єдина прикраса бідного, а так часто і безсердечно потоптаного та ламаного життя (Фр., XVI, 1955, 91);
// У знач. прикм.
Коронний гетьман Микола Потоцький стояв перед гетьманом Остряницею і Гунею в оточенні козацької старшини і, присягаючи, обіцяв від імені короля повернути Україні потоптані права (Довж., І, 1958, 273);
// пото́птано, безос. присудк. сл.
[Горніг:] Сплюндрували [ткачі] весь дім фабрикантові.. Поруччя на сходах поламано, підлоги позривано,.. попсовано, порізано, порозкидано, потоптано, порубано — вкрай сплюндровано! (Л. Укр., IV, 1954, 247);
В країнах звірячого фашизму права людини потоптано, понищено, побито (Тич., III, 1957, 54).
Значення в інших словниках
- потоптаний — пото́птаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- потоптаний — див. зіпсований Словник синонімів Вусика
- потоптаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до потоптати. || потоптано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потоптаний — ПОТО́ПТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до потопта́ти. Глянь на луг – не вся травиця Ще потоптана упрах (П. Грабовський); Там [на Україні] зараз вогненні заграви, руїн і навали сліди і дивиться місяць кривавий в потоптані катом сади (В. Словник української мови у 20 томах