потреба

ПОТРЕ́БА, и, ж.

1. Необхідність у кому-, чому-небудь, що вимагає задоволення; потрібність.

Хтось доглядає там душу в гуцулі, поезію, нужду, потребу освіти; експлуататор бачить лиш матеріал для визиску, бездушний інвентар (Г. Хоткевич);

Як посипалися одне за одним діти і настала більша потреба в робочих руках, він все частіше став хмуритися, бачачи сина за книжкою (Григорій Тютюнник);

Рік у рік збільшується потреба в спеціалістах з медичної електроніки (з газ.);

// перев. з інфін. Необхідність або бажання робити щось, діяти певним чином.

[Орест:] Хіба у вас не буває потреби утекти від усякого товариства? [Острожин:] Буває, буває (Леся Українка);

Ніхто не заперечуватиме потреби зберігати в перекладі стильові особливості оригіналу, але робити це треба, завжди пам'ятаючи про закони мови, на яку перекладаєш (М. Рильський).

2. перев. мн. Те, без чого не можна обійтись; вимоги, які необхідно задовольнити.

Потребам кінця не маш [маєш] (прислів'я);

Скілько то ще дірок зосталося, котрі треба полатати, скілько нових потреб, котрі аж кричать, – пробі, мов їсти (Панас Мирний);

В кого з любечан була потреба в залізі, той возив його з Києва-города (С. Скляренко);

За возами йшли вантажені верблюди, а за ними гнали отари, частково призначені для потреб Раїмського гарнізону (З. Тулуб).

3. заст. Бій, битва.

Бодай тебе у первій потребі військовій перша куля спіткала (Сл. Б. Грінченка);

Скрізь, мов з неба, зарокотав грім. Се починалась полтавська “потреба”, великий Полтавський бій... (Д. Мордовець).

(1) Без потре́би – без будь-якої необхідності, даремно.

– Вона тут ні при чім, – говорив [адвокат] до судді, ніби докоряючи йому, що допустив без потреби Олену до слова (Л. Мартович);

Смуглий автоматник дивиться у небо .. Поправляють ремінь пальці без потреби, хоч лежить як слід він на його плечі... (В. Сосюра);

(2) Відпада́є потре́ба в чому – що-небудь стає непотрібним, зайвим.

При безприв'язному утриманні худоби відпадає потреба в стійлах (з наук. літ.);

Відчува́ти (ма́ти) потре́бу див. відчува́ти;

(3) Для (за́для) потре́би чиєї, кого – для своєї необхідності, для себе.

По незораних степах – чистий пирій позсихав на корню, хіба хто з кріпаків задля своєї потреби невеличкий шматочок викосить (Панас Мирний);

Задовольня́ти / задовольни́ти потре́бу (потре́би) див. задовольня́ти;

(4) З потре́би – з необхідності, вимушено.

Став [Мирко] за писаря з потреби, – мусив дбати сам про себе (О. Маковей);

(5) Коли́ є потре́ба <�При потре́бі> <�В ра́зі потре́би> – якщо виникає (виникне) необхідність.

– Літун обіщався нам допомагати: коли буде потреба – будемо писати йому листи або їздити у Київ (С. Васильченко);

Кармазин, комбат Чумаченко і навіть бійці при потребі використовували його як товмача (О. Гончар);

Соломія вірила, що станеться якась незвичайна подія, якась невідома сила прийде у потребі на поміч (М. Коцюбинський);

В разі потреби кождий співробітник має обняти репортерську службу, щоб обслужити газету (І. Франко);

(6) Коне́чна потре́ба – крайня необхідність.

Перекладаю близько, віддаляючись від оригіналу в будові фрази тільки в конечній потребі (В. Самійленко);

Конечна потреба пристойно вдягатись примушувала .. дівчину заощаджувати на їжі (В. Підмогильний);

(7) Кра́йня потре́ба – виняткова, нагальна необхідність.

Стикатися з ними [гайдамаками] без крайньої потреби не було рації (А. Головко);

Ре́чі (предме́ти) пе́ршої потре́би див. річ¹;

У мі́ру потре́би див. мі́ра.

○ (8) На потре́бу – для когось, у чиїх-небудь інтересах, для задоволення чиїх-небудь вимог.

Хай дітям нашим на потребу Ростуть могутні кораблі, Нехай розвідниками в небо Летять супутники Землі! (М. Рильський).

△ (9) Вісцероге́нна потре́ба – фізіологічно зумовлена потреба.

Г. Мюррей виділив такі вісцерогенні потреби: у воді, їжі, сексуальній розрядці, униканні холоду і т. ін (з наук. літ.);

Психоаналітична школа твердить, що всі потреби можна розділити на вісцерогенні та психогенні (з наук.-попул. літ.).

◇ Нема́ (нема́є) потре́би див. нема́.