потреба
ПОТРЕ́БА, и, ж.
1. Необхідність у кому-, чому-небудь, що вимагає задоволення; потрібність.
Хтось доглядає там душу в гуцулі, поезію, нужду, потребу освіти; експлуататор бачить лиш матеріал для визиску, бездушний інвентар (Г. Хоткевич);
Як посипалися одне за одним діти і настала більша потреба в робочих руках, він все частіше став хмуритися, бачачи сина за книжкою (Григорій Тютюнник);
Рік у рік збільшується потреба в спеціалістах з медичної електроніки (з газ.);
// перев. з інфін. Необхідність або бажання робити щось, діяти певним чином.
[Орест:] Хіба у вас не буває потреби утекти від усякого товариства? [Острожин:] Буває, буває (Леся Українка);
Ніхто не заперечуватиме потреби зберігати в перекладі стильові особливості оригіналу, але робити це треба, завжди пам'ятаючи про закони мови, на яку перекладаєш (М. Рильський).
2. перев. мн. Те, без чого не можна обійтись; вимоги, які необхідно задовольнити.
Потребам кінця не маш [маєш] (прислів'я);
Скілько то ще дірок зосталося, котрі треба полатати, скілько нових потреб, котрі аж кричать, – пробі, мов їсти (Панас Мирний);
В кого з любечан була потреба в залізі, той возив його з Києва-города (С. Скляренко);
За возами йшли вантажені верблюди, а за ними гнали отари, частково призначені для потреб Раїмського гарнізону (З. Тулуб).
3. заст. Бій, битва.
Бодай тебе у первій потребі військовій перша куля спіткала (Сл. Б. Грінченка);
Скрізь, мов з неба, зарокотав грім. Се починалась полтавська “потреба”, великий Полтавський бій... (Д. Мордовець).
(1) Без потре́би – без будь-якої необхідності, даремно.
– Вона тут ні при чім, – говорив [адвокат] до судді, ніби докоряючи йому, що допустив без потреби Олену до слова (Л. Мартович);
Смуглий автоматник дивиться у небо .. Поправляють ремінь пальці без потреби, хоч лежить як слід він на його плечі... (В. Сосюра);
(2) Відпада́є потре́ба в чому – що-небудь стає непотрібним, зайвим.
При безприв'язному утриманні худоби відпадає потреба в стійлах (з наук. літ.);
Відчува́ти (ма́ти) потре́бу див. відчува́ти;
(3) Для (за́для) потре́би чиєї, кого – для своєї необхідності, для себе.
По незораних степах – чистий пирій позсихав на корню, хіба хто з кріпаків задля своєї потреби невеличкий шматочок викосить (Панас Мирний);
Задовольня́ти / задовольни́ти потре́бу (потре́би) див. задовольня́ти;
(4) З потре́би – з необхідності, вимушено.
Став [Мирко] за писаря з потреби, – мусив дбати сам про себе (О. Маковей);
(5) Коли́ є потре́ба <�При потре́бі> <�В ра́зі потре́би> – якщо виникає (виникне) необхідність.
– Літун обіщався нам допомагати: коли буде потреба – будемо писати йому листи або їздити у Київ (С. Васильченко);
Кармазин, комбат Чумаченко і навіть бійці при потребі використовували його як товмача (О. Гончар);
Соломія вірила, що станеться якась незвичайна подія, якась невідома сила прийде у потребі на поміч (М. Коцюбинський);
В разі потреби кождий співробітник має обняти репортерську службу, щоб обслужити газету (І. Франко);
(6) Коне́чна потре́ба – крайня необхідність.
Перекладаю близько, віддаляючись від оригіналу в будові фрази тільки в конечній потребі (В. Самійленко);
Конечна потреба пристойно вдягатись примушувала .. дівчину заощаджувати на їжі (В. Підмогильний);
(7) Кра́йня потре́ба – виняткова, нагальна необхідність.
Стикатися з ними [гайдамаками] без крайньої потреби не було рації (А. Головко);
Ре́чі (предме́ти) пе́ршої потре́би див. річ¹;
У мі́ру потре́би див. мі́ра.
○ (8) На потре́бу – для когось, у чиїх-небудь інтересах, для задоволення чиїх-небудь вимог.
Хай дітям нашим на потребу Ростуть могутні кораблі, Нехай розвідниками в небо Летять супутники Землі! (М. Рильський).
△ (9) Вісцероге́нна потре́ба – фізіологічно зумовлена потреба.
Г. Мюррей виділив такі вісцерогенні потреби: у воді, їжі, сексуальній розрядці, униканні холоду і т. ін (з наук. літ.);
Психоаналітична школа твердить, що всі потреби можна розділити на вісцерогенні та психогенні (з наук.-попул. літ.).
◇ Нема́ (нема́є) потре́би див. нема́.
Значення в інших словниках
- потреба — потре́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- потреба — Джерело людської активності. Виникає в результаті неузгодження реального стану індивіда та оптимального для нього стану як біологічної істоти, представника людського роду та індивідуальності. англ. need; нім. Bedürfnis n -ses, -se; угор. szükséglet; рос. потребность. Словник із соціальної роботи
- потреба — Необхідність, потрібність, с. конечність; мн. ПОТРЕБИ, запити, вимоги. Словник синонімів Караванського
- потреба — див. треба Словник синонімів Вусика
- потреба — [потреба] -бие, д. і м. -б'і, мн. -требие, -треб Орфоепічний словник української мови
- потреба — -и, ж. 1》 Необхідність у кому-, чому-небудь, що вимагає задоволення; потрібність. || Умови, які змушують до чогось, спричиняють щось. || перев. з інфін. Необхідність або бажання робити щось, діяти певним чином. 2》 перев. мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потреба — Де потреба найбільша, там поміч Божа найблища. Бог в першу чергу допомагає там, де його допомоги найбільше потребують. Приповідки або українсько-народня філософія
- потреба — Битва, сутичка, бій, сутичка Словник застарілих та маловживаних слів
- потреба — У психології стан особи, коли вона відчуває брак чогось і що, в зв'язку з іструктурою організму, індивідуальним досвідом, а також місцем особи в суспільстві, є необхідним для підтримання її життя, створення умов для розвитку... Універсальний словник-енциклопедія
- потреба — БІЙ (бойові дії ворожих військ або їх окремих підрозділів та техніки), ПОБІ́Й заст., ПОТРЕ́БА заст., СВА́РИ мн., заст.; СУ́ТИЧКА, ЗІ́ТКНЕННЯ, СПО́ТИЧКА розм. (невеликий короткочасний бій). Словник синонімів української мови
- потреба — Потре́ба, -би; -ре́би, потре́б Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- потреба — ПОТРЕ́БА, и, ж. 1. Необхідність у кому-, чому-небудь, що вимагає задоволення; потрібність. Хтось доглядає там душу в гуцулі, поезію, нужду, потребу освіти; експлуататор бачить лиш матеріал для визиску, бездушний інвентар (Хотк. Словник української мови в 11 томах
- потреба — рос. потребность стан, обумовлений незадоволенням вимог особи, що необхідний для її нормальної життєдіяльності, і спрямований на усунення цієї незадоволеності. П. реалізується у процесі її задоволення, активного засвоєння предмета П. під час споживання. Eкономічна енциклопедія
- потреба — Потреба, -би ж. 1) Надобность, потребность, необходимость, нужда. Викочує старий Грива той віз тепер на иншую потребу. К. (ЗОЮР. II. 202). Про його потребу я дав йому. Н. Вол. у. Вже яка потреба, — ні до кого не іду, — вона зарятує. Г. Барв. 187. Словник української мови Грінченка