потрібно

ПОТРІ́БНО, пред.

1. Необхідно, слід (робити, виконувати що-небудь).

Коли будете посилати мені книжки, звістіть, що саме посилаєте. Це потрібно (М. Коцюбинський);

Ріст рослин при вивченні стану їх живлення особливо потрібно враховувати в садах (з наук. літ.);

// Необхідно (витратити, використати, мати в наявності) для виконання, здійснення чогось.

Коли тільки матиму можливість, то пришлю тобі ще грошей, тоді ти половину їх оберни, куди там тобі здається потрібніше (Леся Українка);

– У вас, мабуть, працює багато робітників? – запитала Сахно. – Щоб виконати всю роботу тут, потрібно чимало робочих рук (Ю. Смолич);

Всього в бараці тисяча двісті чоловік. Навіть при найшвидшому розливанні супу потрібно дві години (А. Хижняк);

Бажано, навіть потрібно, щоб між автором оригіналу і перекладачем була внутрішня спорідненість (М. Рильський).

2. кому, чому, для кого – чого. Необхідно для когось, чогось, слід мати кому-небудь.

– Хіба ви не знайдете собі якої іншої [дівчини], в Одесі, чи в Кишиневі? .. – Мені нікого не потрібно, окрім вашої дочки. Я без неї не можу жити, – сказав Ломицький (І. Нечуй-Левицький);

Все те [ремісники, купці, крамарі, пани] живе тільки на гроші, все те купує, що потрібно для життя, а не своїми руками добуває (Панас Мирний);

Вони зустрілися очима, і вже їм не потрібно було ні розповідей, ні спогадів – вони розуміли один одного (С. Журахович).

(1) Потрі́бно, як соба́ці п'я́та нога́ (як соба́ці здра́стуйте, як торі́шній сніг і т. ін.) ірон., лайл. – зовсім непотрібно.

Дуже йому потрібно лаятися з шуряком, а головне – з Варею. Авжеж, як собаці – здрастуйте! (Я. Гримайло).