потрібний

ПОТРІ́БНИЙ, ПОТРІ́БЕН, бна, бне.

Такий, без якого не можна здійснити, виконати що-небудь, необхідний для чогось.

На великому столі були порозкидані пилочки, напильники, рубанок, обценьки, бруски дерева і багато іншого приладдя, потрібного для будування моделі аероплана (С. Васильченко);

Дивися на нього, як він рубає! Яка сила і краса розмаху, яка безліч рухів, .. завше потрібних, віками обрахованих, що від батька до сина переходять (Г. Хоткевич);

– Чавун – річ потрібна: чи борщу зварити, чи галушок (Остап Вишня);

– Біологічна боротьба з шкідниками полів – дуже корисна, потрібна й вигідна справа, – розповідає завідуючий лабораторією (з наук. літ.);

// у знач. пред.

[Лукерія Степановна:] Бач, чорт зна яких книжок щоразу понакуповуєш до біса, а тих, котрі притьмом потрібні, якраз і нема (М. Кропивницький);

Годинник потрібен був для роботи над гравюрами (О. Ільченко);

– Машин він [Гальванеску] має стільки, що йому, мабуть, зовсім не потрібні робочі руки (Ю. Смолич);

// у знач. ім. потрі́бне, ного, с. Те, що необхідне для здійснення, виконання чогось, для чиїх-небудь потреб.

– Що – гроші? Полова, на котру ми здобуваємо потрібне для нас (Панас Мирний);

У човнах було все потрібне для довгої мандрівки (Олесь Досвітній);

На робочому місці не повинно бути нічого зайвого, щоб не метушитись і не шукати потрібного серед непотрібного (з газ.);

// Необхідний для існування, життя, здоров'я і т. ін. кого-небудь.

Пам'ятайте, що Вам треба найдовше жити (діти, наука, суспільність), а коли жити, то треба мати потрібний minimum [мінімум] здоров'я (М. Коцюбинський);

// у знач. пред.

– Така руїна [баронеса], просто розсипається від старості, а все їй ліки потрібні та купелі... (Леся Українка);

– Він тяжко хворий. Йому потрібний абсолютний спокій (М. Стельмах);

// Необхідний, корисний для когось, близький кому-небудь (про людину).

Попаді й небагаті пані частували її в покоях, садовили поруч з собою на стільці, як потрібну людину (І. Нечуй-Левицький);

// у знач. пред.

– Мабуть, десь під тином доведеться пропасти: усім чужа, нікому не потрібна, як той покидьок (Панас Мирний);

– Виходить, ти чекала мене? – Дуже ти потрібний мені, волоцюга, – одвела [дівчина] голову від парубка, а на устах ворухнулась посмішка. – Ой, напевне, потрібний, – не може заховати радості (М. Стельмах);

// Саме той, що треба; належний.

Візок починає трусити, коняка біжить і якось зразу знаходить потрібну дорогу (М. Коцюбинський);

Полк робив свої немудрі й нескладні справи..: на потрібній відстані було поставлено округ сторожу, кулеметники перечистили кулемети, а стрільці – гвинтівки (Ю. Яновський);

Милославський хотів відповідати.., але в ту ж мить не знайшов потрібних слів (Іван Ле і О. Левада).

(1) Потрі́бний (потрі́бен) як пові́тря – конче необхідний.

Через сваволю і честолюбство Потьомкіна лишився без діла один із найталановитіших полководців Росії [О. Суворов] – саме тоді, коли він їй був потрібний як повітря (С. Добровольський);

Уважа́ти потрі́бним (за потрі́бне) див. уважа́ти.

◇ (2) Потрі́бний (потрі́бен), як соба́ці п'я́та нога́ (як торі́шній сніг, як п'я́те ко́лесо до во́за і т. ін.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потрібний — Той, що потребує допомоги [III] — той, що потребує, що в нужді [V] Словник з творів Івана Франка
  2. потрібний — (без якого не можна обійтися) потрібен, необхідний, доконечний. Словник синонімів Полюги
  3. потрібний — потрі́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. потрібний — Необхідний; (конче) конечний, потрібний, як повітря; (як п'яте колесо до воза) ІР. непотрібний; (хто) корисний; (- слова) той, що треба, належний. Словник синонімів Караванського
  5. потрібний — [поутр’ібнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. потрібний — потрібен, -бна, -бне. Такий, без якого не можна здійснити, виконати що-небудь, необхідний для чогось. || у знач. присудк. сл. || у знач. ім. потрібне, -ного, с. Те, що необхідне для здійснення, виконання чогось, для чиїх-небудь потреб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. потрібний — потрі́бний : ◊ потрібне <�тобі́> як ку́лко від рове́ра → кулко ◊ потрібний як псу п'я́та нога́ → пес Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. потрібний — Потрібний, як бабі лихо. Непотрібний зовсім. Потрібний, як вода у чоботі. Значіння, що й попереднє. Потрібний, як діра в мості. Значіння, що й попереднє. Потрібний, як сліпому дзеркало, а лисому гребінь. Значіння, що й попереднє. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. потрібний — ВІДПОВІ́ДНИЙ (який підходить для даного випадку), ПОТРІ́БНИЙ, НАЛЕ́ЖНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙ, ПРИСТО́ЙНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ПРИНАГІ́ДНИЙ, ПРИГО́ЖИЙ розм. Словник синонімів української мови
  10. потрібний — Потрі́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. потрібний — ПОТРІ́БНИЙ, ПОТРІ́БЕН, бна, бне. Такий, без якого не можна здійснити, виконати що-небудь, необхідний для чогось. На великому столі були порозкидані пилочки, напильники, рубанок, обценьки, бруски дерева і багато іншого приладдя... Словник української мови в 11 томах