потрібний
Потрібний, як бабі лихо.
Непотрібний зовсім.
Потрібний, як вода у чоботі.
Значіння, що й попереднє.
Потрібний, як діра в мості.
Значіння, що й попереднє.
Потрібний, як сліпому дзеркало, а лисому гребінь.
Значіння, що й попереднє.
Потрібно, як пятої ноги собаці.
Не треба.
Так потрібне, як п’яте колесо у возі.
Так потрібний, як п’яте колесо у воза.
Так тут потрібний, як п’яте колесо у воза.
Таке ж саме значення, як і попереднього прислів’я.
Джерело:
Приповідки або українсько-народня філософія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потрібний — Той, що потребує допомоги [III] — той, що потребує, що в нужді [V] Словник з творів Івана Франка
- потрібний — (без якого не можна обійтися) потрібен, необхідний, доконечний. Словник синонімів Полюги
- потрібний — потрі́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- потрібний — Необхідний; (конче) конечний, потрібний, як повітря; (як п'яте колесо до воза) ІР. непотрібний; (хто) корисний; (- слова) той, що треба, належний. Словник синонімів Караванського
- потрібний — [поутр’ібнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- потрібний — потрібен, -бна, -бне. Такий, без якого не можна здійснити, виконати що-небудь, необхідний для чогось. || у знач. присудк. сл. || у знач. ім. потрібне, -ного, с. Те, що необхідне для здійснення, виконання чогось, для чиїх-небудь потреб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потрібний — ПОТРІ́БНИЙ, ПОТРІ́БЕН, бна, бне. Такий, без якого не можна здійснити, виконати що-небудь, необхідний для чогось. На великому столі були порозкидані пилочки, напильники, рубанок, обценьки, бруски дерева і багато іншого приладдя... Словник української мови у 20 томах
- потрібний — потрі́бний : ◊ потрібне <�тобі́> як ку́лко від рове́ра → кулко ◊ потрібний як псу п'я́та нога́ → пес Лексикон львівський: поважно і на жарт
- потрібний — ВІДПОВІ́ДНИЙ (який підходить для даного випадку), ПОТРІ́БНИЙ, НАЛЕ́ЖНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙ, ПРИСТО́ЙНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ПРИНАГІ́ДНИЙ, ПРИГО́ЖИЙ розм. Словник синонімів української мови
- потрібний — Потрі́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- потрібний — ПОТРІ́БНИЙ, ПОТРІ́БЕН, бна, бне. Такий, без якого не можна здійснити, виконати що-небудь, необхідний для чогось. На великому столі були порозкидані пилочки, напильники, рубанок, обценьки, бруски дерева і багато іншого приладдя... Словник української мови в 11 томах