1. Великий тлумачний словник сучасної мови

потрібний

потрі́бний

потрібен, -бна, -бне.

Такий, без якого не можна здійснити, виконати що-небудь, необхідний для чогось.

|| у знач. присудк. сл.

|| у знач. ім. потрібне, -ного, с. Те, що необхідне для здійснення, виконання чогось, для чиїх-небудь потреб.

|| Необхідний для існування, життя, здоров'я і т. ін. кого-небудь.

|| у знач. присудк. сл.

|| Необхідний, корисний для когось, близький кому-небудь (про людину).

|| у знач. присудк. сл.

|| Саме той, що треба; належний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потрібний — Той, що потребує допомоги [III] — той, що потребує, що в нужді [V] Словник з творів Івана Франка
  2. потрібний — (без якого не можна обійтися) потрібен, необхідний, доконечний. Словник синонімів Полюги
  3. потрібний — потрі́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. потрібний — Необхідний; (конче) конечний, потрібний, як повітря; (як п'яте колесо до воза) ІР. непотрібний; (хто) корисний; (- слова) той, що треба, належний. Словник синонімів Караванського
  5. потрібний — [поутр’ібнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. потрібний — ПОТРІ́БНИЙ, ПОТРІ́БЕН, бна, бне. Такий, без якого не можна здійснити, виконати що-небудь, необхідний для чогось. На великому столі були порозкидані пилочки, напильники, рубанок, обценьки, бруски дерева і багато іншого приладдя... Словник української мови у 20 томах
  7. потрібний — потрі́бний : ◊ потрібне <�тобі́> як ку́лко від рове́ра → кулко ◊ потрібний як псу п'я́та нога́ → пес Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. потрібний — Потрібний, як бабі лихо. Непотрібний зовсім. Потрібний, як вода у чоботі. Значіння, що й попереднє. Потрібний, як діра в мості. Значіння, що й попереднє. Потрібний, як сліпому дзеркало, а лисому гребінь. Значіння, що й попереднє. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. потрібний — ВІДПОВІ́ДНИЙ (який підходить для даного випадку), ПОТРІ́БНИЙ, НАЛЕ́ЖНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙ, ПРИСТО́ЙНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ПРИНАГІ́ДНИЙ, ПРИГО́ЖИЙ розм. Словник синонімів української мови
  10. потрібний — Потрі́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. потрібний — ПОТРІ́БНИЙ, ПОТРІ́БЕН, бна, бне. Такий, без якого не можна здійснити, виконати що-небудь, необхідний для чогось. На великому столі були порозкидані пилочки, напильники, рубанок, обценьки, бруски дерева і багато іншого приладдя... Словник української мови в 11 томах