потріпати

ПОТРІ́ПАТИ, аю, аєш, док., чим.

Трі́пнути кілька разів; затріпотіти.

Потріпав [півень] крилами, закукурікав та – шубовсть у Лаврінові огірки (І. Нечуй-Левицький);

[Баба:] Він тоді палюгою її [сучку] по ногах, вона заскавучала, потріпала ногою і щезла... (С. Васильченко);

– Ще раз повторюю, що не розумію вас, – сказав ображено Кемпер, поворушив пальцями, потріпав ними, наче струшував підозру, що могла до них прилипнути (П. Загребельний).

ПОТРІПА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. кого, що і з непрям. дод. Тріпати, шарпати якийсь час.

Я взяв до рук жмут соломи, потріпав ним об коліно і, сам не знаю для чого, понюхав (Ю. Збанацький);

// Завдати шкоди (про бурю, шторм).;

// безос.

Чотирищогловий бриг “Грифтен” так потріпало в Біскайській затоці, що команді довелося кинути якір в Гібралтарі .. і приступити до ремонту судна (з наук.-попул. літ.);

// перен. Завдати втрат під час бойових дій.;

// перен. Знесилити, знервувати тяжкими переживаннями, випробуваннями і т. ін.

Потріпати нерви.

2. кого, що. Ласкаво поплескати, погладити кого-небудь.

Остап розплющив очі. Це так врадувало стару циганку, що вона забелькотала щось жваво .. й радісно потріпала Соломію по плечах (М. Коцюбинський);

Хмельницький потріпав рукою гриву, заплетену червоними стрічками (Н. Рибак).

3. що. Порвати, обтріпати, поносивши, покористувавшися.

Потріпати пальто;

Потріпати книжку.

4. кого, розм. Побити (не сильно).

– Я вхопив їх обох за карки, думав собі: от діти. Був би потріпав їх трохи та й пустив (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

потріпати

Значення в інших словниках