потріпаний

ПОТРІ́ПАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до потріпа́ти.

Увійшов Бронек у вбогому вбранні .. Худий, потріпаний життям, як і одяг на ньому (Іван Ле);

Перед доповідачем лежав чималий сувій вже добре потріпаного паперу (В. Собко);

Потріпаний штормом корабель.

2. у знач. прикм. Який зазнав пошкоджень від тріпання, шарпання;

// перен. Який зазнав утрат під час бойових дій.

Механізована ворожа колона, яку щойно розгромили самієвці, була тільки передовим загоном потріпаного есесівського корпусу, що пробивався лісами до автостради (О. Гончар);

// перен. Знесилений, знервований тяжкими переживаннями, випробуваннями і т. ін.

[Воронін:] Я сам скажу Володимирові всю правду! І якщо його потріпане серце не витримає, – нарікайте на себе! (О. Левада).

3. у знач. прикм. Який порвався, обтріпався від носіння, користування.

Середина багатої хати .. Потріпані крісла, стільці (М. Кропивницький);

Посадив [Юріштан] жінку на стару слиняву кобилу задом наперед, натикав у тарницю [сідло] кругом мітли потріпані віхті, що стіни ними мажуть, .. – і так повіз на храм (Г. Хоткевич);

Разом з ними [солдатами], нічим не відмітний від них – в такій же потріпаній шинелі, .. він і собі пройшов до вокзалу (А. Головко);

– Запишемо, – сказав Веренчук, виймаючи свою заяложену і потріпану книжечку (С. Журахович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

потріпаний

Значення в інших словниках