потріпаний

ПОТРІ́ПАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до потріпа́ти.

Увійшов Бронек у вбогому вбранні.. Худий, потріпаний життям, як і одяг на ньому (Ле, Наливайко, 1957, 439);

Перед доповідачем лежав чималий сувій вже добре потріпаного паперу (Собко, Звич. життя, 1957, 37);

Потріпаний штормом корабель.

2. у знач. прикм. Який зазнав пошкоджень від тріпання, шарпання;

// перен. Який зазнав утрат під час бойових дій.

Механізована ворожа колона, яку щойно розгромили самієвці, була тільки передовим загоном потріпаного есесівського корпусу, що пробивався лісами до автостради (Гончар, III, 1959, 450);

// перен. Знесилений, знервований тяжкими переживаннями, випробуваннями і т. ін.

[Воронін:] Я сам скажу Володимирові всю правду! І якщо його потріпане серце не витримає, — нарікайте на себе! (Лев., Драми.., 1967, 360).

3. у знач. прикм. Який порвався, обтріпався від носіння, користування.

Середина багатої хати.. Потріпані крісла, стільці (Кроп., IV, 1959, 189);

Посадив [Юріштан] жінку на стару слиняву кобилу задом наперед, натикав у тарницю [сідло] кругом мітли потріпані віхті, що стіни ними мажуть,.. — і так повіз на храм (Хотк., II, 1966, 258);

Разом з ними [солдатами], нічим не відмітний від них — в такій же потріпаній шинелі,.. він і собі пройшов до вокзалу (Головко, II, 1957, 528);

— Запишемо, — сказав Веренчук, виймаючи свою заяложену і потріпану книжечку (Жур., Звич. турботи, 1960, 204).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

потріпаний

Значення в інших словниках