потурений

ПОТУ́РЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до потури́ти;

// поту́рено, безос. пред.

Хлопця потурено зі школи.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потурений — поту́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови