1. Словник української мови у 20 томах

потуречений

ПОТУРЕ́ЧЕНИЙ, ПОТУ́РЧЕНИЙ, а, е, заст.

1. Дієпр. пас. до потуре́чити, поту́рчити.

2. у знач. прикм. Який потуречився, потурчився.

Потурчений грек Захар-Селім легко звик до того, що він турок, немилосердно знущався з невільників у башті, особливо з слов'ян, православну віру яких він зрадив (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потуречений — потуре́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. потуречений — потурчений, -а, -е, заст. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до потуречити, потурчити. 2》 у знач. прикм. Який потуречився, потурчився. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потуречений — ПОТУРЕ́ЧЕНИЙ, ПОТУ́РЧЕНИЙ, а, е, заст. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до потуре́чити, поту́рчити. 2. у знач. прикм. Який потуречився, потурчився. Словник української мови в 11 томах