потуречення
ПОТУРЕ́ЧЕННЯ, ПОТУ́РЧЕННЯ, я, с., заст.
Дія за знач. потуре́чувати, поту́рчувати, потуре́чити, поту́рчити.
– Віра православна далі не може терпіти, щоб її на католицтво обертали. Люди захищатимуться і від того католичення, як і від потуречення (Іван Ле);
Ще за часів Візантії грецьке духовенство по-варварському запроваджувало [в Болгарії] еллінізацію .. А потім – віки потурчення, коли стамбульський завойовник з дикою упертістю тягнув на аркані болгарський народ в ярмо ісламу (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потуречення — потуре́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- потуречення — -я, с. Дія за знач. потуречити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потуречення — ПОТУРЕ́ЧЕННЯ, ПОТУ́РЧЕННЯ, я, с., заст. Дія за знач. потуре́чувати, поту́рчувати, потуре́чити, поту́рчити. — Віра православна далі не може терпіти, щоб її на католицтво обертали. Словник української мови в 11 томах