1. Словник української мови у 20 томах

потурляти

ПОТУРЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, кого, що, розм.

Док. до турля́ти.

Потурляв він їх (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потурляти — потурля́ти дієслово доконаного виду накидати, наштовхати розм. Орфографічний словник української мови
  2. потурляти — Потурля́ти, -ля́ю, -єш гл. Растолкать, потолкать (многихъ); разогнать. Потурляв він їх. Павлогр. у. Словник української мови Грінченка