потурляти

потурля́ти

дієслово доконаного виду

накидати, наштовхати

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потурляти — ПОТУРЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, кого, що, розм. Док. до турля́ти. Потурляв він їх (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  2. потурляти — Потурля́ти, -ля́ю, -єш гл. Растолкать, потолкать (многихъ); разогнать. Потурляв він їх. Павлогр. у. Словник української мови Грінченка