пофоркувати
ПОФО́РКУВАТИ, ую, уєш, недок.
Форкати час від часу.
Кінь тихенько пофоркував, мотав головою, нетерпляче переступаючи з ноги на ногу (А. Дімаров);
Ліси, густо обсідаючи плечі гір, піднімалися вгору, і машини пофоркували в їх глибині, мов казкова дичина (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пофоркувати — пофо́ркувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пофоркувати — -ую, -уєш, недок. Форкати час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пофоркувати — ПОФО́РКУВАТИ, ую, уєш, недок. Форкати час від часу. Кінь тихенько пофоркував, мотав головою, нетерпляче переступаючи з ноги на ногу (Дім. Словник української мови в 11 томах