1. Словник української мови у 20 томах

пофортунити

ПОФОРТУ́НИТИ, ить, док., безос., кому, також з інфін., розм.

Те саме, що пощасти́ти.

Чи ж пофортунить йому десь там на чужині? Чужий світ не дасть добра (І. Цюпа);

Після того, як йому пофортунило прибрати до рук того абата Данила, вкритий туманом виднокруг пояснішав... (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пофортунити — пофорту́нити дієслово доконаного виду безос., розм. Орфографічний словник української мови
  2. пофортунити — -ить, док., безос., кому, також з інфін., розм. Те саме, що пощастити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пофортунити — ЩАСТИ́ТИ безос. кому (складатися щасливо, успішно), ТАЛАНИ́ТИ, ВЕЗТИ́, ВДАВА́ТИСЯ (УДАВА́ТИСЯ), ФОРТУ́НИТИ, ВЕСТИ́СЯ розм., ІТИ́СЯ (ЙТИ́СЯ) розм., ЩАСТИ́ТИСЯ розм., ПЛУ́ЖИТИ розм. рідко, ДОБРИ́ТИСЯ діал., ПАЙДИ́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  4. пофортунити — ПОФОРТУ́НИТИ, ить, док., безос., кому, також з інфін., розм. Те саме, що пощасти́ти. Чи ж пофортунить йому десь там на чужині? Чужий світ не дасть добра (Цюпа, Назустріч.. Словник української мови в 11 томах