1. Словник української мови у 20 томах

похарчати

ПОХАРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм.

Харчати якийсь час.

Підстрелений звір упав, трохи похарчав і затих (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похарчати — похарча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. похарчати — Похарча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Похрипѣть. Словник української мови Грінченка