1. Словник української мови у 20 томах

похарчувати

ПОХАРЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого.

1. Харчувати кого-небудь якийсь час.

– Цить, цить, – каже, – і знай: сходи з колиби, як кажу, коли зможеш і щоднини, похарчуй, пороби, що треба, попести Тетянку, а там і вертай (О. Кобилянська).

2. що і без дод., діал. Поїсти.

Тивуниха засуятилася, запораїла що треба, дала похарчувати. Не шкодувала ліжничка жінкам постелити (К. Гриневичева).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похарчувати — похарчува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. похарчувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Харчувати кого-небудь якийсь час. 2》 що і без додатка, діал. Поїсти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. похарчувати — ПОХАРЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Харчувати кого-небудь якийсь час. 2. що і без додатка, діал. Поїсти. Словник української мови в 11 томах
  4. похарчувати — Похарчувати, -чую, -єш гл. 1) Покормить нѣкоторое время (людей), постоловать. 2) Накормить. Тра похарчувати чоловіка, тра й скотині його щось дати їсти. О. 1862. VI. 97. Він їх файно приймив, похарчував. Гн. І. 81. Словник української мови Грінченка