1. Словник української мови у 20 томах

похмарніти

ПОХМАРНІ́ТИ, і́є, док.

Те саме, що похма́ритися.

Понуро виходив на галявину інспектор. Брови насупив, дивиться в землю, щось думає. І похмарніло відразу все (С. Васильченко);

Згадавши про матір, Гандзюк похмарнів: покора й смуток в очах у матері (Г. Косинка);

Дівчина подивилася на вулицю, де вже біг, спотикаючись, Ясько, чоло її похмарніло (М. Чабанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похмарніти — похмарні́ти дієслово доконаного виду похмаритися Орфографічний словник української мови
  2. похмарніти — -іє, док. Те саме, що похмаритися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. похмарніти — НАХМУ́РИТИСЯ (стати похмурим, незадоволеним, сердитим), ПОХМУ́РИТИСЯ, НАСУ́ПИТИСЯ, СПОХМУРНІ́ТИ, ПОХМУРНІ́ТИ, ПОСУ́ПИТИСЯ, СХМУРНІ́ТИ рідше, НАСУ́МРИТИСЯ (НАСУ́РМИТИСЯ) розм., ПОТЕМНІ́ТИ підсил., НАСУРМА́ЧИТИСЯ підсил. розм., НАХМА́РИТИСЯ підсил. поет. Словник синонімів української мови
  4. похмарніти — ПОХМАРНІ́ТИ, і́є, док. Те саме, що похма́ритися. Понуро виходив на галявину інспектор. Брови насупив, дивиться в землю, щось думає. І похмарніло відразу все (Вас., І, 1959, 222); Згадавши про матір, Гандзюк похмарнів: покора й смуток в очах у матері (Кос. Словник української мови в 11 томах