похмарніти
ПОХМАРНІ́ТИ, і́є, док. Те саме, що похма́ритися.
Понуро виходив на галявину інспектор. Брови насупив, дивиться в землю, щось думає. І похмарніло відразу все (Вас., І, 1959, 222);
Згадавши про матір, Гандзюк похмарнів: покора й смуток в очах у матері (Кос., Новели, 1962, 170);
Дівчина подивилася на вулицю, де вже біг, спотикаючись, Ясько, чоло її похмарніло (Чаб., Катюша, 1960, 20).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- похмарніти — похмарні́ти дієслово доконаного виду похмаритися Орфографічний словник української мови
- похмарніти — -іє, док. Те саме, що похмаритися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- похмарніти — ПОХМАРНІ́ТИ, і́є, док. Те саме, що похма́ритися. Понуро виходив на галявину інспектор. Брови насупив, дивиться в землю, щось думає. І похмарніло відразу все (С. Васильченко); Згадавши про матір, Гандзюк похмарнів: покора й смуток в очах у матері (Г. Словник української мови у 20 томах
- похмарніти — НАХМУ́РИТИСЯ (стати похмурим, незадоволеним, сердитим), ПОХМУ́РИТИСЯ, НАСУ́ПИТИСЯ, СПОХМУРНІ́ТИ, ПОХМУРНІ́ТИ, ПОСУ́ПИТИСЯ, СХМУРНІ́ТИ рідше, НАСУ́МРИТИСЯ (НАСУ́РМИТИСЯ) розм., ПОТЕМНІ́ТИ підсил., НАСУРМА́ЧИТИСЯ підсил. розм., НАХМА́РИТИСЯ підсил. поет. Словник синонімів української мови