похмурнілий
ПОХМУРНІ́ЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до похмурні́ти.
Віоріка дивиться на похмурнілі квіти (М. Чабанівський);
Насувається печаль На юні похмурнілі лиця (М. Шеремет).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- похмурнілий — похмурні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- похмурнілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до похмурніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- похмурнілий — ПОХМУ́РИЙ (про погоду, пору року, частину доби, небо — з хмарами, дощем, мрякою; про предмети — оповитий темрявою, імлою), ХМУ́РИЙ, ХМА́РНИЙ, ХМУРНИЙ, СПОХМУРНІ́ЛИЙ, ПОХМУРНІ́ЛИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОНУ́РИЙ, ПОХМУ́РНИЙ заст.; ПРИ́ХМАРНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- похмурнілий — ПОХМУРНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до похмурні́ти. Віоріка дивиться на похмурнілі квіти (Чаб., Балкан. весна, 1960, 448); Насувається печаль На юні похмурнілі лиця (Шер., Дорога.., 1957, 131). Словник української мови в 11 томах