1. Великий тлумачний словник сучасної мови

похмурнілий

похмурні́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до похмурніти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похмурнілий — похмурні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. похмурнілий — ПОХМУРНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до похмурні́ти. Віоріка дивиться на похмурнілі квіти (М. Чабанівський); Насувається печаль На юні похмурнілі лиця (М. Шеремет). Словник української мови у 20 томах
  3. похмурнілий — ПОХМУ́РИЙ (про погоду, пору року, частину доби, небо — з хмарами, дощем, мрякою; про предмети — оповитий темрявою, імлою), ХМУ́РИЙ, ХМА́РНИЙ, ХМУРНИЙ, СПОХМУРНІ́ЛИЙ, ПОХМУРНІ́ЛИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОНУ́РИЙ, ПОХМУ́РНИЙ заст.; ПРИ́ХМАРНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. похмурнілий — ПОХМУРНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до похмурні́ти. Віоріка дивиться на похмурнілі квіти (Чаб., Балкан. весна, 1960, 448); Насувається печаль На юні похмурнілі лиця (Шер., Дорога.., 1957, 131). Словник української мови в 11 томах