1. Словник української мови у 20 томах

походеньки

ПОХОДЕ́НЬКИ, ньок, мн., розм.

Постійне ходіння; довге гуляння.

А він повсякчас у походеньках (Сл. Б. Грінченка);

Починає [Роман] заглядати на подвір'я, кружляючи навколо нього. Він хоче посміятися над собою, поглузувати з цих походеньок довколо чужої оселі, але замість сміху з грудей виривається зітхання (М. Стельмах);

Канушевич сидів на своєму ліжку, втупивши очі в підручник про котли. Невпинні походеньки по бараку пожильців .. заважали йому (Г. Коцюба);

// Розваги, пригоди під час гуляння.

Почав [Довбня] розказувати Проценкові різні приповістки з своїх п'яних походеньок (Панас Мирний);

– Я теж мучусь, – сказав Прохор, здивований з того, що матері відомі його походеньки (А. Шиян).

◇ (1) Походе́ньки та посиде́ньки справля́ти (д) див. справля́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. походеньки — походе́ньки множинний іменник розм. Орфографічний словник української мови
  2. походеньки — (блукання) походжання; (п'яні) пригоди, жм. походи. Словник синонімів Караванського
  3. походеньки — -ньок, мн., розм. Постійне ходіння; довге гуляння. || Пригоди під час гуляння. Справляти походеньки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. походеньки — справля́ти посиде́ньки (рідше си́дні). Нічого не робити; бути нічим не зайнятим, уникати роботи. Аристарх пробачився, що справляти посиденьки не має часу, й устав. Старий онука не затримував (В. Логвиненко); Електрика за все нам одробляє. Фразеологічний словник української мови
  5. походеньки — ПРИГО́ДА (подія, що трапляється, зокрема, під час подорожі, часто пов'язана з ризиком, небезпекою тощо), ПРИ́КЛЮЧКА розм., ПРИТИ́ЧИНА розм., ПРИ́ТЧА (ПРИ́ЧТА) розм., заст., АВАНТЮ́РА (АВАНТУ́РА) заст.; ПОХОДЕ́НЬКИ розм. (п'яні пригоди). Словник синонімів української мови
  6. походеньки — Походе́ньки, -ньок, -нькам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. походеньки — ПОХОДЕ́НЬКИ, ньок, мн., розм. Постійне ходіння; довге гуляння. А він повсякчас у походеньках (Сл. Гр.); Починає [Роман] заглядати на подвір’я, кружляючи навколо нього. Словник української мови в 11 томах
  8. походеньки — Походеньки, -ків м. Хожденіе, постоянное хожденіе. Походеньки та посиденьки справляє. Левиц. КС. 66. А він по всяк час у походеньках. Харьк. г. Словник української мови Грінченка